Жити, щоб бути потрібною людям

19.11.14

ЖИТИ, ЩОБ БУТИ ПОТРІБНОЮ ЛЮДЯМ

Життя проходить дуже швидко, а прожиті роки, напевне, роблять нас мудрішими і, що вже точно – старішими. Єдине, що в людині, як правило, залишається незмінним – її життєва позиція, вірність ідеалам юності, тобто вірність самому собі.

Усе це точно можна сказати про людину, про громадянина, перервинчанку Шевченко Віру Миколаївну. Вона – медичний працівник, завідуюча Перервинцівським фельдшерсько-акушерським пунктом. В цій медичній установі працює усе своє трудове життя, адже повернулася в своє рідне село одразу після закінчення Черкаського медичного училища.

Незчулася, як і пенсійний вік прийшов, а їй так само хочеться бути потрібною людям.

ЇЇ потрібність людям визначається не тільки тим, що вона – досвідчений медик. Віра Миколаївна – людина активної життєвої позиції, яка завжди небайдужа до будь-яких життєвих проблем кожної людини.

Вона беззмінний депутат сільської ради з 1976 року. З 1982 по 1984 рік була депутатом Черкаської обласної ради. Це було дуже відповідально і дало їй досвід, який вона використовує у своїй громадській роботі і зараз.

Вона – голова постійної комісії сільської ради з питань освіти, охорони здоров’я. cпорту, побутового і торгівельного обслуговування та соціального захисту населення. Комісія постійно розглядає і надає сесії сільської ради пропозиції щодо надання практичної допомоги Перервинцівському НВК, дошкільному навчальному закладу, фельдшерсько-акушерського пункту, виділення матеріальної допомоги хворим і одиноким односельчанам.

Більшість актуальних питань важко вирішити через відсутність коштів. Як сільський депутат віра Миколаївна звернулася по допомогу до народного депутата України В. В. Зубика.

Саме завдяки її наполегливості 12 років тому у ФАП провели природний газ, у минулому році підвели воду та облаштували каналізацію. Установа забезпечена усим необхідним обладнанням і вважається однією з кращих у районі.

Так само успішно вирішуються питання ремонту в школі, багато уваги приділяється обслуговуванню ветеранів війни та праці безпосередньо за місцем проживання.

А ще Віра Миколаївна залишилася вірною своєму захопленню, своїй любові – любові до пісні. З 1974 року – вона учасник і незмінний староста самодіяльного народного хорового колективу, якому в цьому році виповнюється 40 років. Вона як солістка хору неодноразово нагороджувалася грамотами і дипломами.

Уся ця енергія, цей запал ентузіазму збережені з часів прекрасної комсомольської юності 70-х років, коли юна і запальна Віра Талан (дівоче прізвище) була членом комітету комсомолу, активним і відповідальним громадським діячем.

Така її життєва позиція, вибрана раз і назавжди: бути серед людей, своїми справами бути корисною їм.

 

П. Рябоха, завідуюча Перервинцівською сільською бібліотекою

Повернутись