Пісенних 40 літ

08.12.14

Об’єднані теплом почуттів, які відвідують нас у цей непростий час, зібралася перервинцівська сільська громада на вшанування самодіяльного народного хору Перервинцівського сільського Будинку культури, який відзначає 40-річний ювілей.

Заповнена актова зала Перервинцівського НВК. Жителі села прийшли для того, щоб  виразити шану людям, які уже 40 років поспіль дарують радість спілкування з піснею.

У залі присутні шановні гості, які також привезли вітання і визнання таланту і майстерності колективу: заступник голови Драбівської районної ради                           Т. В. Богославець, начальник відділу культури Драбівської районної державної адміністрації С. І. Орел.

Захід розпочався зі спогадів про події 60-річної давнини, про перший хоровий колектив повоєнного часу, який виступив уже в 1954 році на честь           300-річчя возз’єднання України з Росією. Це світлини, які зберегли імена учасників і пам’ять про них. Приємно було побачити знайомі обличчя односельчан, відображених на екрані, яких, нажаль, уже немає серед нас.

Хор у теперішньому складі працює постійно з 6 грудня 1974 року, коли відбулося перше заняття. Першим керівником колективу був учитель сільської школи М. О. Веремієнко, акомпанував на баяні О. О. Внученко.

Ведуча заходу завідуюча сільською бібліотекою П. С. Рябоха представляє кожного учасника хору нинішнього складу, і зал зустрічає їх оплесками, стоячи.

Останні 30 років хором керує А. В. Розсоха. Музичний супровід – це допомога чудової баяністи, чарівної жінки Л. М. Паніщевої.

«…І знов співає хор…

І дух степів дихнув у зал із виднокраю,

Співає хор для вас,

Для всього Драбівського краю.»

У виконанні хору звучать пісні: «Пісня чистого поля», «Ой дощ іде, дощ».

Зал завмирає, коли звучить хоровий акапельний спів: «Ой ти місяцю», «Ходе орел понад морем».

І знову тиша і роздуми… Лине пісня на вірш Т. Г. Шевченка «Думи мої, думи мої». Ця пісня – і роздуми про непростий зміст життя, і про всю велич, патріотизм і геніальність нашого земляка, Великого українця Т. Г. Шевченка, який передбачив закономірний розвиток суспільних подій, розуміючи велич української душі, яка ніколи не зможе терпіти безправ’я і приниження людської гідності.

«Борітесь, поборете,

Вам Бог помагає.

За вас правда, за вас сила

І воля святая…»

Ці слова знову стали Гімном боротьби за людську гідність в наш час. Нажаль ця боротьба вилилася у військове протистояння на сході України. Кращі сини пішли на бій з терористами, з агресорами, які намагаються принизити гідність народу, гідність української нації. Серед цих патріотів наші односельці Сергій Ткаченко, Віталій Омельченко, Павло Бабіна. І ми як молитву повторюємо слова: «Повертайтеся живими».

Події на Сході – рана на серці України і вона болить у кожному небайдужому серці. Вона болить смертями наших молодих синів, які віддали життя в цій святій боротьбі.

Пам’ять про полеглих патріотів вшановується хвилиною мовчання.

Хор виконує пісню на вірш Т. Г. Шевченка «Ой чого ти почорніло, зеленеє поле». Жінки не приховують сліз…

Після цього особливо урочисто прозвучали слова П. Г. Тичини:

«Я єсть народ, якого правди сила

Ніким звойована ще не була.

Яка біда мене, яка чума косила,

А сила знову розцвіла».

Ці слова – то віра в те, що піде в історію ця неоголошена війна, а на нашій рідній і прекрасній землі буде мир і спокій.

Теплими почуттями, словами вдячності і пошани до колективу і всіх присутніх звернулися Т. В. Богославець, яка вручила Подяки Драбівської районної ради ветеранам хору М. В. Улянченку та Г. П. Розсосі, С. І. Орел, яка вручила Грамоту районного відділу культури художньому керівнику                          А. В. Розсосі, Перервинцівський сільський голова П. Д. Вареник, який вручив кожному учаснику хору грошові премії.

Своїми піснями ювілярів вітали заслужений працівник культури України, член Спілки кобзарів України М. Д. Коваль, вокальна група самодіяльного народного ансамблю народної музики «Мальви» Драбівського районного центру культури та дозвілля, ансамбль «Червоні маки» Білоусівського сільського Будинку культури, художній керівник самодіяльного народного хору Драбівського районного центру культури та дозвілля П. П. Отвиновський, учасниці ансамблю «Надія» Драбівського районного центру культури та дозвілля, ветерани Н. М. Скорофатова та Н. Ф. Несват.

Поважним гостям піднесли короваї, а хор подарував пісню «Хліба, хліба», як символ того, що «як буде хліб, буде і пісня».

…Хай Бог сторицею поверне

Добра і щастя неземного,

А золоті пісенні зерна

Ще родять много літ і много.

«Многії літа» виконує хор, але її підхоплюють усі присутні стоячи зі сльозами хвилювання як побажання, як прохання, як молитву.

Це був заключний акорд цієї безумовно незабутньої зустрічі.

Повернутись